Інструкції проведення практичних робіт з географії

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення практичних робіт з географії

Основна мета уроків з виконанням практичних робіт — форму­вання специфічних для географії вмінь і навичок, тісно пов'язаних із засвоєн­ням теоретичних знань, їх закріпленням і застосуванням. Змістом навчальної діяльності учнів на цих уроках є вико­нання практичних робіт, що забезпечує формування відповідних рівнів компе­тентності, визначених навчальною про­грамою.

У процесі вивчення географії теоре­тична й практична діяльність учнів тісно пов'язана, тому більшість умінь фор­мується одночасно із засвоєнням знань у ході вивчення нового матеріалу. Час­тина практичних робіт виконується на уроках (наприклад, розв'язання задач на визначення місцевого й поясного часу, аналіз геологічного профілю території і т. ін.). Іншу частину робіт доцільно ви­конувати після вивчення нового матері­алу на етапі закріплення й узагальнен­ня знань .

Практичні роботи проводяться й під час перевірки матеріалу, вивченого на попередньому уроці. У цьому разі учні діють за зразком, виконуючи роботи з опису рівнин, порівняльної характери­стики річок, визначення географічних координат та ін.

У програмі практичні роботи розподіляються, на навчальні (трену­вальні) і підсумкові. Перші — мають завданнями оволодіння якимось прийо­мом навчальної роботи (наприклад, визначення географічного положення об'єкта, позначення його на карті тощо), закріплення знань, формування та тренування різноманітних умінь. Наприклад, практична робота з аналізу кліматичних діаграм із теми «Африка» має навчальний характер, а при вив­ченні наступних материків такі роботи є тренувальними. Підсумкові роботи проводяться, як правило, після серії тре­нувальних із метою перевірки сформо­ваних умінь і навичок та їх подальшого розвитку.

Підсумкові роботи за  змістом най­частіше присвячені складанню описів або  характеристик об'єктів, компонентів природи, природних комплексів, галузей господарства, характеристик економічних рай­онів тощо. Для їх виконання, як правило, виділяють спеціальні уроки, основна мета яких — відпрацювання

відповідних умінь і навичок. Прово­дяться такі уроки тоді, коли на

вико­нання завдань потрібні значні витра­ти часу (наприклад,

виконання зображення на топографічній карті, складання порівняльної характеристи­ки країн, економічних районів тощо).

Уроки практичних робіт мають  такі  структурні елементи:

- постановка навчально-виховних зав­дань;

- ознайомлення з навчальними засобами, необхідними для виконання ро­боти;

    - надання інструкцій з оволодіння прийомами навчальної роботи й оформлення результатів виконаних завдань;

   -  підбиття підсумків;

   - завдання додому.

Успіх виконання практичної робо­ти залежить від чіткої організації цієї діяльності вчителем і рівня оволодіння учнями прийомами навчальної роботи: порівнювати, зіставляти, робити обчис­лення, складати характеристики за пла­ном, встановлювати залежність, вияв­ляти спеціалізацію господарства, працювати з картою тощо.

Для перевірки та оцінювання резуль­татів виконання практичних робіт учи­телю доцільно самостійно обрати форму її здійснення з урахуванням конкретної ситуації. На­приклад, один із варіантів може бути таким: на початку уроку вчитель обхо­дить клас і перевіряє, чи всі учні вико­нали практичну роботу, потім вибірко­во викликає учнів для пояснення виконання роботи й оцінює відповіді, а після закінчення вивчення теми зби­рає всі роботи, перевіряє правильність виконання і виставляє оцінку за прак­тичну роботу в цілому. Зазначмо, що вчителю важливо вести постійну робо­ту з попередження типових помилок учнів, а також із розробки раціональ­них методів виконання й перевірки практичних робіт. Остаточне оформлен­ня робіт учні, як правило, виконують удома, тому потрібно наперед повідо­мити їм термін здачі робіт для перевірки. При цьому можливе складання кален­дарного плану виконання практичних робіт на семестр або цілий навчальний рік, який доводиться до відома учнів, що сприяє розвитку їх са­мостійності в організації власної на­вчальної діяльності.

Доцільно мати в кабінеті зразки ви­конаних робіт з певною оцінкою (за рівнями сформованої компетентності) і короткою анотацією, з якої можна дізнатися, за що поставлена та чи інша оцінка.

У ході проведення атестації практич­них робіт рекомендується

здійснювати перевірку за групами вмінь, які відпові­дають рівням

сформованої компетентності учнів. Серед них повинні бути такі показники: точність використання на­укових термінів, повнота й правильність відповіді, логічність побудови відповіді, використання додаткових джерел інфор­мації краєзнавчого змісту, матеріалів преси, розуміння причинно-наслідкових зв'язків, що зумовили особливості об'єкта чи явища, оволодіння геогра­фічними прийомами навчальної робо­ти (розуміння суті прийому, вияв його в дії), акуратність та оптимальність у ви­конанні завдань (особливо на контур­них картах, схематичних малюнках, кресленнях, у таблицях, графіках, діа­грамах) тощо.

Рівні складності завдань для прак­тичних робіт відповідають рівням сформованої компетентності учнів та рівням їхньої пізнавальної діяльності (репродуктивному, евристичному, дос­лідницькому). Учитель повинен вра­ховувати рівні розвитку пізнавальних можливостей як класу в цілому, так і окремих учнів. Рівні пізнавальної діяльності задаються вчителем через зміст тих чи інших запитань і завдань відповідно до теми роботи. Наприк­лад, завдання 1-го рівня: уважно ог­лянути яр і виявити місця, де вода най­більше розмила гірські породи; 2-го — оглянути ці місця і виявити, чому тут найбільше розмивання; 3-го — ог­лянути місце, де яр виходить на рівни­ну, і пояснити, чому тут вода не вимила собі русло. Серед найважливіших завдань учителя — організувати робо­ту так, щоб учні могли застосовувати набуті уміння і за зразком, і в нових навчальних ситуаціях. Щоб кожен учень міг виконати всі види робіт, а не обмежувався тільки одним із них, наприклад, тільки пояснити якесь яви­ще чи закономірність.

Різниця в оцінюванні завдань одна­кового рівня складності може бути зу­мовлена якістю їх виконання, але не їх відмінністю між собою. В організації оцінювання виконаних робіт потрібно передбачити частку, яка відповідає якості оформлення роботи, наприклад 2 бали. При цьому обов'язковим є по­переднє пояснення вимог до оформлен­ня, зокрема використання кольорів (тільки робочих — синього й червоно­го — чи й інших), шрифтів, малюнків, символів тощо. Так, іноді учні при ви­конанні завдань на контурних картах використовують для оформлення худож­ню рамку, поза масштабні символи, на­писи простим олівцем т. ін., що змінює суть роботи і вимагає нераціональних витрат часу.