ПОРЯДОК надання домедичної допомоги

 https://classroom.google.com/c/MTI5NzU0ODUyMDk5/m/Mjc5OTM0NzMwODQw/details

ПОРЯДОК                                                               Затверджено
                                                                                   Наказ МОЗ України 16.06.2014  № 398
                                                                                  Зареєстровано в Мінюсті України
                                                                                 7 липня 2014 р. за № 762/25539

надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
підозрі на шок не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «шок» вживається у такому значенні - це стан між життям
та смертю; загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений
порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами
гемодинаміки, дихання, обміну речовин.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в  Основах законодавства України
про охорону здоров’я  та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Ознаки шоку у постраждалого: бліда, холодна і волога шкіра; слабкість; неспокій;
сухість в роті, відчуття спраги; часте дихання (більш ніж 20 вдихів за хвилину); порушення
свідомості; непритомність.
4. Причинами виникнення шоку можуть бути: зовнішня кровотеча; внутрішня
кровотеча; травми різного ґенезу; опіки; серцевий напад тощо.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
шок не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
5) усунути причину виникнення шокового стану: зупинити кровотечу, іммобілізувати
перелом тощо;
6) надати постраждалому протишокове положення:
а) перевести постраждалого в горизонтальне положення;
б) покласти під ноги постраждалого ящик, валик з одягу тощо таким чином, щоб
ступні ніг знаходились на рівні його підборіддя;
в) підкласти під голову постраждалого одяг/подушку;
г) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей


ПОРЯДОК                                                                                     ЗАТВЕРДЖЕНО
                                                                                         Наказ МОЗ України 16.06.2014  № 398
                                                                                        Зареєстровано в Мінюсті України
                                                                                        7 липня 2014 р. за № 762/25539

надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на

гостре отруєння невідомою речовиною

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «гостре отруєння» вживається у такому значенні - це швидке
порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрути чи токсинів, що проникли
в організм або утворилися в ньому.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про
охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:
1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі
слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби,
пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);
2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту;
пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);
3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у
вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);
4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або
наркотичних речовин.
4. Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь;
опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється
при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним
запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне
дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка
постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості;
незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
гостре отруєння невідомою речовиною не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре
отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності
з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;
3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;
4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести
постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до
приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята
перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до
отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 стакани)
чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати
промивання до отримання чистих промивних вод;
9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам
активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при
отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності
свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;
10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку
великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після
промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної
допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей


ПОРЯДОК                                                                         ЗАТВЕРДЖЕНО
                                                                                     Наказ МОЗ України 16.06.2014  № 398
                                                                                     Зареєстровано в Мінюсті України
                                                                                      7 липня 2014 р. за № 762/25539

надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
перегріванні не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «перегрівання» вживається у такому значенні – це
патологічний стан організму, що виникає внаслідок порушення терморегуляції та/або дії
зовнішнього тепла.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть
виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.
4. При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:
1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів
передньої черевної стінки);
2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна,
волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;
3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха
шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
не медичними працівниками:
1) при теплових судомах:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б)дати постраждалому випити прохолодної води;
в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;
2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) розстебнути одяг постраждалого;
г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня
шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;
ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання
постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого
повністю, зануривши його у воду;
3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014  № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
Порядок
надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом

кісток кінцівок

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї
механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок
патологічного процесу, пухлини, запалення;
відкритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним
пошкодженням шкірних покровів у проекції перелому;
закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження
шкірних покровів у проекції перелому;
іммобілізація (знерухомлення) – фіксація перелому кістки шляхом використання
стандартних шин чи імпровізованих засобів.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому;
кровотеча з рани; біль в області рани; порушення функції ушкодженої кінцівки;
неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (своєрідний
хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.
4. Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в
області рани/деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в
місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі); порушення
функцій ушкодженої кінцівки.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:
а) розрізати одяг над раною;
б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;
в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше
болю);
г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного
обладнання (шин) чи підручних засобів;
ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:
а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше
болю);
б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного
обладнання (шин) чи підручних засобів;
в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014  № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
ПОРЯДОК

надання домедичної допомоги постраждалим при судомах

(епілепсії)

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
судомах (епілепсії) не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «судома» вживається у такому значенні – це довільне
скорочення м’яза або групи м’язів, яке, зазвичай, супроводжується різким болем.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в  Основах законодавства України
про охорону здоров’я  та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при судомах
(епілепсії) не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
3) надавати домедичну допомогу на місці випадку, крім ситуацій, коли місце є
небезпечним;
4) не намагатись насильно стримувати судомні рухи постраждалого;
5) вкласти постраждалого на рівну поверхню, підкласти під його голову м’які речі з
метою попередження травм голови;
6) розстебнути одяг постраждалого;
7) повернути постраждалого на бік для попередження потрапляння до верхніх
дихальних шляхів слини, крові тощо;
8) не слід розкривати рот у постраждалого за допомогою підручних засобів;
9) не потрібно силоміць вливати рідину та будь-які ліки до рота постраждалого під час
судом;
10) після припинення судом оглянути постраждалого, визначити наявність свідомості
та дихання. За відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014  № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539

ПОРЯДОК

надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та

комах

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
укусах тварин та комах не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах
законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері
охорони здоров’я.
3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при укусах
тварин та комах не медичними працівниками:
1) при укусах домашніх тварин:
а) переконатися у відсутності небезпеки;
б) при можливості ізолювати тварину;
в) провести огляд постраждалого;
г) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
ґ) за наявності рани без кровотечі промити рану мильним розчином та накласти чисту,
стерильну пов’язку;
д) за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити кровотечу та накласти на рану
чисту, стерильну пов’язку;
е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
є) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
2) при укусах диких тварин:

а) переконатися у відсутності небезпеки;
б) запам’ятати вид тварини, при можливості сфотографувати;
в) провести огляд постраждалого;
г) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
ґ) за наявності рани без кровотечі промити рану мильним розчином та накласти чисту,
стерильну пов’язку;
д) за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити кровотечу та накласти на рану
чисту, стерильну пов’язку;
е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
є) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
3) при укусах отруйних змій:
а) переконатися у відсутності небезпеки;
б) при можливості запам’ятати вигляд змії, що вкусила (колір, розміри, візерунок на її
спині тощо);
в) забезпечити постраждалому спокій та положення лежачи;
г) при укусах в область кінцівки знерухомити її;
ґ) дати постраждалому випити багато рідини (вода, чай тощо);
д) накласти на місце укусу чисту, стерильну пов’язку;
е) не намагатися видалити отруту шляхом розрізання та припалювання місця укусу, не
накладати на місце укусу холодний компрес;
є) якщо впевнені, що дія отрути нейротоксична (викликає параліч м’язів), накласти
пов’язку, що тисне, вище місця укусу;
ж) при можливості терміново транспортувати постраждалого до лікувального закладу;

з) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги чи при транспортуванні до лікарні;
и) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
4) при укусах отруйних павуків необхідно здійснювати послідовність дій,
передбачених пунктом 3 цього Порядку.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014  № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539

ПОРЯДОК

надання домедичної допомоги постраждалим з
переохолодженням/відмороженням

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим з
переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
переохолодження - загальний стан людини, коли на всю поверхню тіла впливає холод,
а температура тіла при цьому падає нижче 35°C.
відмороження - ушкодження тканин організму з розвитком місцевих та системних змін
під дією холоду.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Переохолодження/відмороження може виникнути при таких обставинах: тривалий
вплив холоду, вітру, підвищеної вологості на особу в тісному або мокрому взутті,
нерухомому положенні; незадовільний загальний стан постраждалого (хвороба,
виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо).
4. При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:
1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість
знижена або повністю відсутня;
2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або
білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;
3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-
червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний
вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження,
потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;
4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні
ознаки шоку.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з
переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
5) при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле
приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не
ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);
6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання
постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не
рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;
7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;
8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності
виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;
9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання,
перевести у стабільне положення;
10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей

Фільми про першу домедичну допомогу

https://classroom.google.com/c/MTI5NzU0ODUyMDk5/m/Mjc5OTM0NjM1NDE1/details

 https://classroom.google.com/u/0/c/MTI5NzU0ODUyMDk5/m/Mjc5OTM0NjM1NDE1/details

https://youtu.be/AUARB4cnWEk

  https://youtu.be/VuXQ-exBFK8

Спеціалізований миротворчий центр

https://smc.naiau.kiev.ua/nev%D1%96dkladna-dopomoga-pri-otru%D1%94nnyax.html 

https://moz.gov.ua/article/health/otruennja-medikamentami-profilaktika-i-persha-dopomoga

Отруєння НХР

  

Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Хімічна небезпека

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо. Це являє серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху – виникнення сильних руйнувань на значній території.

Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

• Сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал "Увага всім". Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
• При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.
• Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та літнім людям.
• Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин у квартиру (будинок): щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте.
• Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
• Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
• Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

 

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

• Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншим засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи.
• Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.
• По можливості негайно залиште зону хімічного забруднення.
• Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте його! Зменшіть можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно зачиніть вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень від органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку.
• Знайте, що уражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.
• Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.
• Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та літнім людям. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
• Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
• Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру, та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР.
• При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, воду) та звернутися до медичного закладу.
• Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.
• З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Хлор

Ознаки отруєння хлором:

під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.

 

Перша допомога при отруєнні хлором:

одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Слід забезпечити повний спокій. Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2%-м розчином харчової соди.

 

Дії в осередку зараження:

• Заплющити очі та затамувати дихання.
• Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).
• Не бігти.
• Спробувати визначити напрямок вітру.
• Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру.
• За неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), оскільки хлор стелиться знизу над землею.

При виявленні будь-якого виду зараження − негайно дзвоніть за телефоном 101.

При отруєнні хлором – винести потерпілого із зони зараження.

При зупинці дихання – зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2%-м розчином питної соди або водою.

 

Аміак

У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини.

Ознаки отруєння аміаком:

• нежить, кашель, важке дихання, задуха;
• підвищене серцебиття, порушена частота пульсу;
• при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.

 

Перша допомога при отруєнні аміаком:

• одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря;
• дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного розчину ментолу в хлороформі);
• дайте йому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою;
• при задусі необхідний кисень;
• при спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію;
• при зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію;
• при потраплянні в очі − промийте водою або 0,5-1%-ним розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією;
• при уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.

 

Надання першої допомоги при ураженні НХР.

В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії НХР.

Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком – водою або 5%-м розчином лимонної кислоти. Винести потерпілого із зони зараження та забезпечити йому спокій і тепло.

Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

 

При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30%-го альбуциду, в ніс – оливкове масло.

При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

https://vnk1.kiev.ua/disease/persha-dopomoga-pri-otruyenni-pokrokovij-algoritm-dij/

порядок надання домедичної допомоги при отруєннях

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16.06.2014  № 398

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 765/25542

ПОРЯДОК
надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною не медичними працівниками.

2. У цьому Порядку термін «гостре отруєння» вживається у такому значенні - це швидке порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрути чи токсинів, що проникли в організм або утворилися в ньому.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

3. Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

4. Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 стакани) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ЗАСОБИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ РІЗНОМАНІТНИХ ОТРУЄННЯХ

https://classroom.google.com/u/0/c/MTI5NzU0ODUyMDk5/m/Mjc5OTIzNDAyMDA1/details

(із типового Положення про охорону праці )

Речовина, що

викликала отруєння

Перша медична допомога (протиотрута).

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)

1. Алкалоїди групи

морфіну

Бромиста камфора (0,5 г) або кардіомін (30 крапель), міцний

чай, кава, ШД (штучне дихання), О 2 (кисень) або карбоген —

6% СО 2 + O 2 .

2. Аміак рідкий Пити дуже слабкий розчин оцтової кислоти або лимонний сік.

Викликати блювоту. Дати рослинну олію, молоко або яєчний

білок. ЗІЗ. Протигаз марки “ДО” або “М”. Спец. одяг, гумові

чоботи і рукавички.

3. Бензол Викликати блювоту. Дати проносне. ШД і О 2 , кава. ЗІЗ.

Протигаз марки “А” або “М”. Спец. одяг бавовняний із

силікатно-казеїновим покриттям. При роботі в осередку

застосовувати інструменти, що не викликають іскроутворення,

не використовувати вибухонебезпечні акумуляторні ліхтарі,

тому що пари горючі, вибухонебезпечні. Самозапалювання

при температурі 534°С.

4. Йод (розчин) Викликати блювоту. Дати 1% розчин гіпосульфіту натрію,

крохмальний клейстер, молоко.

5. Фенол рідкий

(карболова кислота),

КМnО 4

Викликати блювоту. Дати вапняну воду: суспензія оксиду

магнію (15 г оксиду магнію на 100 мл води по 1 ст. л. через 5

хв.) Розведений розчин КМnО 4 (1:4000 — марганцівка), 5%

розчин гіпосульфіту натрію. ЗІЗ. При наявності парів —

протигаз марки “А” або респіратор Ф-46-К із відповідним

фільтром. Захист очей. Щільний спец. одяг, гумові чоботи,

рукавички.

6. Мінеральні

кислоти (азотна,

сірчана, оцтова,

хлористоводнева,

щавлева і ін.)

При отруєнні через стравохід полоскати рот водою і 5%

розчином соди. Дати молоко і суспензію оксиду магнію (10 г

на 150 мл води), або вапняну воду і рослинну олію, або рідке

борошняне тісто. ЗІЗ. Від сірчаної кислоти протигаз марки “В”

з додатковим фільтром. Захисний спец. одяг, рукавички,

чоботи. Від хлористоводневої кислоти протигаз марки “В”.

7. Миш’як або

сурма

Викликати блювоту. Дати проносне (сульфат магнію). Після

чого в 300 мл води розчинити 100 г сульфату заліза, додати 20

г оксиду магнію, розтертого в 300 мл води, збовтати і давати

по 1 ч. л. кожні 10-15 хв. по припиненні блювоти.

8. Наркотики, ефір,

хлороформ,

снотворне

Дати 0,03 г фенаміну або 0,1 г коразолу або 30 крапель

кордіаміну; після цього — міцний чай або кава. При

необхідності ШД, О 2 (кисень).

9. Ртуті сполуки Негайно дати випити 3 сирих яйця в молоці (1 л), викликати

блювоту. Дати суміш 1 г гіпосульфіту натрію + 5 мл 3% H 2 О 2 +

10 мл Н 2 О, рахуючи, що зазначена кількість береться на кожні

0,1 г хлористої ртуті, що потрапила в шлунок.

10.

Нітросполуки Викликати блювоту. Давати проносне. Цілком неприпустимо

давати спирт, жири або рослинну олію.

11. Ціанистоводнева,

синильна кислота і її

солі

При отруєнні через рот дати 1% розчин гіпосульфіту натрію і

0,025% розчин КМnО 4 . Викликати блювоту. Вдихати

амілнітрит. ШД, О 2 (кисень).

12. Фосфор, ФОР.

карбофос, хлорофос

тощо

Дати 200 мл 0,2% розчину сульфату міді. Не давати жири,

молоко, рослинну олію. При ураженні ФОР — тарен у табл. під

язик, атропін із шприц-тюбика внутрім’язово. ЗІЗ. Протигази

фільтруючі, загальновійськові, респіратор Ф-46-К із патроном

марки А. Захисні окуляри, захисний одяг, гумові чоботи,

рукавички.

ГАЗОПОДІБНІ СДОР

13. Пари азотної

кислоти

Абсолютний спокій навіть при помірному отруєнні. Вдихання

кисню. ЗІЗ. Див. п. 6.

14. Аміак (із

балонів)

Свіже повітря, спокій, ШД. Зігрівання області шиї (гарячий

компрес на шию). ЗІЗ. Протигаз марки “ДО” або “М”.

Спецодяг, захисні чоботи, рукавички, окуляри.

15. Пари бензолу Свіже повітря (уникати охолодження, спокій). Вдихання O 2 .

ЗІЗ. Див. п. 3.

16. Пари йоду Вдихати водяну пару з домішкою аміаку, очі промити 1%

розчином гіпосульфіту натрію.

17. Ацетону пари Чисте повітря. ШД, О 2 . ЗІЗ. Протигаз марки “А”. Спец. одяг.

18. Фтористоводневої,

плавикової кислоти

пари

Вдихання аміаку, чисте повітря, спокій.

19. Сірчистий газ Промивання носа і полоскання рота 2% розчином соди. Спокій.

20. Сірковуглець,

сірководень

Чисте повітря. ШД, О 2 . Спокій. ЗІЗ. Протигаз марки “В”.

Захисний одяг.

21. Хлор Спокій, навіть при помірному отруєнні, вдихання кисню. ЗІЗ.

Протигаз марки “В” та “М”. Захисний одяг, гумові рукавички,

взуття, фартухи.

22. Брому пари Вдихання 3-5% газоповітряної суміші, що містить аміак.

Промивання очей, рота, носа 3-5% розчином соди. Спокій.

Вдихання О 2 .

23. Ртуті пари Див. п. 9. Негайно відправити в лікарню.

24. Фенолу пари Чисте повітря. Спокій. ЗІЗ. При наявності парів — протигаз

марки А або респіратор Ф-46-К з відповідним фільтром.

25. Оксиду цинку

пари

Якнайбільше молока. Спокій.

26. Озон Свіже повітря, спокій, тепло, серцеві засоби за показниками.

При подразненні дихальних шляхів — інгаляції 2% розчином