https://classroom.google.com/c/MTI5NzU0ODUyMDk5/m/Mjc5OTM0NzMwODQw/details
ПОРЯДОК ЗатвердженоНаказ МОЗ України 16.06.2014 № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
підозрі на шок не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «шок» вживається у такому значенні - це стан між життям
та смертю; загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений
порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами
гемодинаміки, дихання, обміну речовин.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Ознаки шоку у постраждалого: бліда, холодна і волога шкіра; слабкість; неспокій;
сухість в роті, відчуття спраги; часте дихання (більш ніж 20 вдихів за хвилину); порушення
свідомості; непритомність.
4. Причинами виникнення шоку можуть бути: зовнішня кровотеча; внутрішня
кровотеча; травми різного ґенезу; опіки; серцевий напад тощо.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
шок не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
5) усунути причину виникнення шокового стану: зупинити кровотечу, іммобілізувати
перелом тощо;
6) надати постраждалому протишокове положення:
а) перевести постраждалого в горизонтальне положення;
б) покласти під ноги постраждалого ящик, валик з одягу тощо таким чином, щоб
ступні ніг знаходились на рівні його підборіддя;
в) підкласти під голову постраждалого одяг/подушку;
г) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей
ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014 № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
гостре отруєння невідомою речовиною
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «гостре отруєння» вживається у такому значенні - це швидке
порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрути чи токсинів, що проникли
в організм або утворилися в ньому.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про
охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:
1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі
слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби,
пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);
2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту;
пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);
3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у
вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);
4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або
наркотичних речовин.
4. Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь;
опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється
при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним
запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне
дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка
постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості;
незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
гостре отруєння невідомою речовиною не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре
отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності
з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;
3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;
4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести
постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до
приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята
перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до
отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 стакани)
чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати
промивання до отримання чистих промивних вод;
9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам
активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при
отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності
свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;
10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку
великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після
промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної
допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей
ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014 № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
перегріванні не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «перегрівання» вживається у такому значенні – це
патологічний стан організму, що виникає внаслідок порушення терморегуляції та/або дії
зовнішнього тепла.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть
виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.
4. При перегріванні слід розрізняти такі ознаки:
1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів
передньої черевної стінки);
2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна,
волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;
3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха
шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні
не медичними працівниками:
1) при теплових судомах:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б)дати постраждалому випити прохолодної води;
в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;
2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:
а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;
б) дати постраждалому випити прохолодної води;
в) розстебнути одяг постраждалого;
г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня
шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;
ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання
постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого
повністю, зануривши його у воду;
3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014 № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
Порядок
надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом
кісток кінцівок
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї
механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок
патологічного процесу, пухлини, запалення;
відкритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним
пошкодженням шкірних покровів у проекції перелому;
закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження
шкірних покровів у проекції перелому;
іммобілізація (знерухомлення) – фіксація перелому кістки шляхом використання
стандартних шин чи імпровізованих засобів.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому;
кровотеча з рани; біль в області рани; порушення функції ушкодженої кінцівки;
неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (своєрідний
хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані.
4. Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в
області рани/деформації кінцівки; патологічна рухливість в кінцівці; крепітація (хрускіт) в
місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі); порушення
функцій ушкодженої кінцівки.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на
перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;
5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:
а) розрізати одяг над раною;
б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;
в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше
болю);
г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного
обладнання (шин) чи підручних засобів;
ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:
а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше
болю);
б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного
обладнання (шин) чи підручних засобів;
в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014 № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
ПОРЯДОК
надання домедичної допомоги постраждалим при судомах
(епілепсії)
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
судомах (епілепсії) не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку термін «судома» вживається у такому значенні – це довільне
скорочення м’яза або групи м’язів, яке, зазвичай, супроводжується різким болем.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при судомах
(епілепсії) не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
3) надавати домедичну допомогу на місці випадку, крім ситуацій, коли місце є
небезпечним;
4) не намагатись насильно стримувати судомні рухи постраждалого;
5) вкласти постраждалого на рівну поверхню, підкласти під його голову м’які речі з
метою попередження травм голови;
6) розстебнути одяг постраждалого;
7) повернути постраждалого на бік для попередження потрапляння до верхніх
дихальних шляхів слини, крові тощо;
8) не слід розкривати рот у постраждалого за допомогою підручних засобів;
9) не потрібно силоміць вливати рідину та будь-які ліки до рота постраждалого під час
судом;
10) після припинення судом оглянути постраждалого, визначити наявність свідомості
та дихання. За відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014 № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
ПОРЯДОК
надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та
комах
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при
укусах тварин та комах не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах
законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері
охорони здоров’я.
3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при укусах
тварин та комах не медичними працівниками:
1) при укусах домашніх тварин:
а) переконатися у відсутності небезпеки;
б) при можливості ізолювати тварину;
в) провести огляд постраждалого;
г) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
ґ) за наявності рани без кровотечі промити рану мильним розчином та накласти чисту,
стерильну пов’язку;
д) за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити кровотечу та накласти на рану
чисту, стерильну пов’язку;
е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
є) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
2) при укусах диких тварин:
а) переконатися у відсутності небезпеки;
б) запам’ятати вид тварини, при можливості сфотографувати;
в) провести огляд постраждалого;
г) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
ґ) за наявності рани без кровотечі промити рану мильним розчином та накласти чисту,
стерильну пов’язку;
д) за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити кровотечу та накласти на рану
чисту, стерильну пов’язку;
е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
є) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
3) при укусах отруйних змій:
а) переконатися у відсутності небезпеки;
б) при можливості запам’ятати вигляд змії, що вкусила (колір, розміри, візерунок на її
спині тощо);
в) забезпечити постраждалому спокій та положення лежачи;
г) при укусах в область кінцівки знерухомити її;
ґ) дати постраждалому випити багато рідини (вода, чай тощо);
д) накласти на місце укусу чисту, стерильну пов’язку;
е) не намагатися видалити отруту шляхом розрізання та припалювання місця укусу, не
накладати на місце укусу холодний компрес;
є) якщо впевнені, що дія отрути нейротоксична (викликає параліч м’язів), накласти
пов’язку, що тисне, вище місця укусу;
ж) при можливості терміново транспортувати постраждалого до лікувального закладу;
з) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги чи при транспортуванні до лікарні;
и) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
4) при укусах отруйних павуків необхідно здійснювати послідовність дій,
передбачених пунктом 3 цього Порядку.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОЗ України 16.06.2014 № 398
Зареєстровано в Мінюсті України
7 липня 2014 р. за № 762/25539
ПОРЯДОК
надання домедичної допомоги постраждалим з
переохолодженням/відмороженням
1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим з
переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
переохолодження - загальний стан людини, коли на всю поверхню тіла впливає холод,
а температура тіла при цьому падає нижче 35°C.
відмороження - ушкодження тканин організму з розвитком місцевих та системних змін
під дією холоду.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України
про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
3. Переохолодження/відмороження може виникнути при таких обставинах: тривалий
вплив холоду, вітру, підвищеної вологості на особу в тісному або мокрому взутті,
нерухомому положенні; незадовільний загальний стан постраждалого (хвороба,
виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо).
4. При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:
1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість
знижена або повністю відсутня;
2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або
білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;
3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-
червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний
вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження,
потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;
4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні
ознаки шоку.
5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з
переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
5) при можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле
приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не
ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);
6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання
постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не
рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;
7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;
8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності
виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;
9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання,
перевести у стабільне положення;
10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги М. Хобзей
Немає коментарів:
Дописати коментар